Діяльність творчої групи   

ПРОБЛЕМНА ТЕМА

"ТВОРЧІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ЗАКЛАДУ"

/2021-2022 н.р./

/Корпус №2/

«У кожного свої підходи, свої шляхи реалізації,

а творчі педагоги завжди шукають інновації»

       МЕТА:

• сприяння розвитку,  ініціативи, професійній майстерності та творчості педагога;

• поглиблене вивчення науково-педагогічної проблеми;
• створення теоретичного банку даних з проблеми, яка вивчається (інноваційна діяльність);
• трансформування науково-педагогічної проблеми, яка вивчається, через розробку проєктів, рекомендацій з даної проблеми;
• підготовки педагога до інноваційної діяльності; вивчення, моделювання, впровадження інноваційних технологій; вивчення, узагальнення, поширення ППД;
• вивчення, моделювання, узагальнення, впровадження ППД членів творчої групи; вирощування перспективного педагогічного досвіду;
• створення банка даних щодо впровадження інноваційних технологій, ППД, напрацювань творчої групи в практику роботи навчального закладу;
• формування інформаційної культури педагога; упровадження інноваційних інформаційно-комп’ютерних технологій в освітній процес закладу; підготовка працівників до педагогічної діяльності у сучасному інформаційному суспільстві через активізацію творчого потенціалу кожного педагога;
• допомога педагогам у реалізації актуальних завдань розвитку дошкільної та початкової освіти з виховання ключових компетентностей, громадського виховання; активізація творчого потенціалу педагога з метою удосконалення і підвищення його професійної компетентності;
• формування бажання та вміння вчитись протягом життя;
• проведення педагогічних досліджень і формування аналітичних висновків про інноваційні напрямки діяльності розвитку освітнього  процесу;
• забезпечення регулярного оцінювання розвитку і навчальних досягнень дітей з метою оцінки ефективності методів виховання і навчання, визначення потреб і потенційних труднощів у розвитку особистості дитини;
• конструювання окремих форм організації освітнього процесу: розробка занять, виховних заходів, методичних розробок, сценаріїв, рекомендацій до тематичних тижнів; розробка програм, перспективних планів з окремих напрямків роботи, сучасного дидактичного матеріалу тощо;
• розвиток творчих здібностей вихованців для успішного оволодіння освітніми галузями знань та забезпечення  неперервної освіти;
• інтелектуальний розвиток дітей, виховання позитивних рис характеру
• створення оптимальних умов для розвитку та самореалізації вихованців закладу.

ПЛАН РОБОТИ

«Творчі підходи до упровадження інноваційних освітніх

технологій в освітній процес закладу»

2021-2022 н.р. 

голова творчої групи  старша вихователька Гайданова Л.І.

/Корпус №2/

Хто осягає нове, плекаючи старе, 

                                                            той може бути вчителем

                                                                                                   Конфуцій

     Сьогоення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів навчання, впровадження яких сприяло б активізації навчально-пізнавальної діяльності вихованців, підвищувало ефективність набуття вихованцями нових знань, розвивало творчу активність, а також навички колективно злагоджених дій.

     Тема міні-виступу «Творчі підходи до упровадження інноваційних освітніх технологій в освітній процес закладу» актуальна, так як необхідно формувати нові підходи до викладання знань, нові підходи пізнання світу і людини в ньому.

XXI століття є «епохою змін», що вимагає від навчального закладу генерування та реалізації нових ідей та освітніх проєктів нового тисячоліття – інноваційних перетворень.

     Актуальність виступу – оновлення мотивації навчання, пошук шляхів виховання творчої компетентної особистості.

   Мета виступу – орієнтація на можливості й потреби, на виявлення і розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини, забезпечення та впровадження інноваційних технологій, їх практична значимість для удосконалення навчально-виховного процесу та змісту освіти. 

     У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність.

Одним із завдань, які вирішують сучасні навчальні заклади, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.

     Тому сьогодні головне завдання навчального закладу – не вчити, а навчати вчитися, підготувати вихованця до неперервного навчання. Отже мають змінитися функції дитини і функції педагога. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.

     Педагог – представник однієї із найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована на розвиток і формування людини.

     Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку, відображена в сучасних працях науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності присвячені дослідження таких українських науковців, як Н. Бібік, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, О. Шувалова та ін. У Концепції освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки педагога, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання. У системі професійної підготовки педагога важливим є процес формування професійної культури й компетентності.

Ознаки компетентності педагога:

•  готовність педагога до інноваційної діяльності;
• здатність до подальшого самопроєктування, самовдосконалення.

1. Чинники, від яких залежить професіоналізм:

• Особисті здібності;
• Мотивація до роботи;
• Зміст роботи;
• Умови життя;
• Вплив колективу тощо.

     Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Водночас актуальною є і проблема підпорядкування індивідуальних творчих інтересів загальній творчій проблемі, над якою працює колектив. Тому одним із головних завдань своєї діяльності є розвиток професійних компетентностей педагога:

•  самоосвітня компетентність;
• методологічна компетентність;
• продуктивна компетентність;
• інформаційна компетентність;
• функціональна компетентність;
• соціальна компетентність.

Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності педагога:

• самоосвітня діяльність;
• вивчення, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій;
•  дослідницько-пошукова діяльність;
• практично-експериментальна робота;
• кооперативна проектна творча діяльність;
• науково-методична робота.

     Освітні (педагогічні) інновації – це результат пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності педагога, рівень його культури, мислення, світогляду. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня: вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності.

     Сучасні вчені розглядають процес створення, поширення та використання нових засобів в освіті як інновацію. У перекладі з грецької мови «інновація» означає оновлення, новизна, зміна. Вперше з’явилось це поняття в зарубіжних дослідженнях 19ст.

Вчені  вважають, що інновація є комплексним процесом створення, розповсюдження та використання нового практичного засобу в галузі техніки, технології, педагогіки, наукових досліджень.

Інновація в освіті необхідна:

-   для вирішення тих педагогічних проблем, які досі вирішувались по іншому;

-   як «результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем»;

-   як системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив;

-  як продукти інноваційної освітньої діяльності, які характеризуються процесами створення, розповсюдження та використання нового засобу в галузі педагогіки та наукових досліджень.

     Інновація як процес означає часткову або масштабну зміну стану системи і відповідну діяльність людини. Інновація як результат передбачає процес створення нового, що має конкретну назву «новація».

В.Ф. Паламарчук новацію вважає результатом творчого пошуку особи або колективу, що відкриває нове в науці і практиці, інновацію – результатом породження, формування і втілення нових ідей. Саме втілення нових ідей є ознакою, за якою відрізняють інновації від новацій.

     Освітня інновація є однією з компонентів інновації, вона складається з психолого-педагогічної, соціально-економічної, та науково-виробничої новизни. В свою чергу психолого-педагогічна інновація складається з дидактичної, виховної та управлінської.

Носієм педагогічних інновацій виступають творчі енергійні люди, які фахово здатні, морально і матеріально зацікавлені щодо проведення інноваційних змін.

     Інновація суттєво відрізняється від педагогічного досвіду, який характеризується сукупністю знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи; є частиною сукупної культури педагога, що є основою, результатом і практичною педагогічною діяльністю. Інновація відображає наявні знання, вміння, навички та індивідуальні риси особистості.

     Освітня інновація характеризується новизною в галузі психолого-педагогічних, соціально-економічних та науково-виробничих досліджень спрямованих на якісне поліпшення освітнього процесу. Якісне поліпшення освітнього процесу полягає у вдосконаленні освітніх систем, складових  освітнього процесу, освітніх технологій, науково-методичних розробок та нормативно-правових документів.

     Психолого-педагогічна інновація є складовою освітньої інновації і характеризується новою чи вдосконаленою педагогічною системою, технологією педагогічного процесу та складовими  педагогічного процесу, які є органічним поєднанням навчання, виховання й розвитку вихованців. Педагогічна інновація – це цілеспрямована свідомо організована, динамічна взаємодія вихованців і педагогів, у процесі якої вирішуються суспільно необхідні завдання освіти.

     До соціально-економічних інновацій  в освіті віднесенні сучасні технології розвитку особистості, нововведення у систему освіти, економіку освіти.

     До науково-виробничих інновацій – комп’ютерні і телекомунікаційні, матеріально-технічне поліпшення.  

Цілісний педагогічний процес органічно поєднує навчання, виховання і розвиток вихованців. Тому розглядається педагогічна інновація через сукупність дидактичних, виховних і управлінських інновацій. У результаті їх розробки і здійснення у навчальних закладах з’являються  якісно нові  навчальні плани і програми; технології, форми, методи, засоби навчання, виховання і управління.

     Педагогічні інновації, у своїй більшості (88%), розробленні авторами у вигляді педагогічних інноваційних технологій – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.

     Навчальна інноваційна технологія – це такий підбір операційних дій педагога з вихованцем, у результаті яких суттєво поліпшується мотивація дітей до навчального процесу, тобто змінюються потреби у навчанні і зацікавленість; навчання стає життєвою цінністю.

     Виховна – мистецькі засоби й прийоми впливу педагога на свідомість особистості вихованців з метою формування в ньому особистісних цінностей у контексті із загальнолюдськими, такими, як чесність, справедливість, відкритість, толерантність, воля тощо.

     Управлінська – організаційно-структурні, економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні технології, які створюють умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінського рішення.

Педагогічна інноватика є новим явищем у сучасній педагогіці, яка існує з середини 20 ст. і ще знаходиться в стадії розробки.

Із традиційних методів звертається увага на наочні методи навчання. Доведено, що 87% інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, а 9% - за допомогою слуху. З побаченого запам’ятовується 40%, з почутого – 20%, а з одночасно побаченого і почутого – 80% інформації. Якщо застосовуються аудіовізуальні засоби, то в пам’яті залишається – 50% інформації. Наочне пізнання генетично випереджає словесне.

     Серед наочних методів найчастіше використовується метод показу. Показ – це навчальний метод,що є сукупністю прийомів, дій і засобів, за допомогою яких у дітей створюється наочний образ предмета, котрий вивчається, формується конкретне уявлення про нього. Розрізняють два види показу: ілюстрування і демонстрування.

     Серед педагогічних інновацій значне місце займають активні форми навчання і нестандартні підходи до проблем навчального процесу. Проблема активізації навчального процессу є актуальним завданням. Щоб вирішувати ці завдання педагоги спрямовують свою діяльність на розробки і застосування таких форм, методів і засобів навчання, які б сприяли підвищенню пізнавального інтересу вихованців, активності, творчості в одержанні знань і навичок та подальшого їх використання на практиці. Формування знань йде тим  успішніше, чим вища активність тих, кого навчають.

     Велика  кількість  авторів  вважають,  що  будь-яка  педагогічна  технологія повинна  відповідати  основним  методологічним  вимогам.  (критеріям технологічності) [4, с.30-31].

Сюди відноситься:

- концептуальність - кожна педагогічна технологія повинна опиратися на певну наукову концепцію, що містить філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітньої мети;

-  системність, а саме педагогічній технології мають бути притаманні всі ознаки системи: логіка процесу, взаємозв’язок всіх його частин, цілісність;

-  можливість  управління,  яке  включає  в  себе  діагностику  цілого покладання,  планування,  проектування  процесу  навчання,  поетапну діагностику, варіювання засобами та методами з метою корекції результатів;

-  ефективність,  тобто  сучасні  педагогічні  технології  повинні  бути ефективними  за  результатами  і  гарантувати  досягнення  певного  стандарту освіти;

-  відтворюваність  -  можливість  використання  (повторення,  відтворення) педагогічної  технології  в  інших  ідентичних  освітніх  закладах,  іншими суб’єктами;

-  візуалізація  (характерна  для  окремих  технологій)  основана  на  використанні аудіовізуальної  та  електронно-обчислювавальної  техніки,  а  також конструювання  та  застосування  різноманітних  дидактичних  матеріалів  і оригінальних наочних посібників.

     Розглядаючи  психолого-педагогічні  інновації  як  новостворені (застосовані) чи вдосконалені технології (чи проєкти), які істотно змінюють обсяги, структуру та  якість  педагогічного  процесу,  ми,  насамперед,  виділяємо  такі  технології [1, с.18-24.]: 

-  розвивального навчання; 

-  особистісно-орієнтованого навчання; 

-  колективного навчання; 

-  модульно-розвивального навчання; 

-  життєтворчого навчання; 

-  особистісно-орієнтованого виховання; 

-  психологічного управління; 

-  адаптивного управління; 

-  інтеграційної природничої освіти тощо. 

       Ці  та  інші  освітні  інновації,  представляються  своїми технологіями, а саме сукупністю форм, методів і засобів навчання, виховання та управління, які об'єднані  єдиною  метою  і  визнані  освітньою  громадськістю країни. Досить  важливим  є  той  факт,  що  оволодіння  новими  технологіями навчання й виховання вимагає насамперед внутрішньої готовності викладача до перетворювання самого себе. 

До основних понять інноваційних технологій відносять [5, с.7]: 

-  нестандартні уроки; 

-  індивідуальна робота; 

-  контроль і оцінка навчальних досягнень вихованців;

-  групове і додаткове навчання; 

-  проблемне і модульне навчання; 

-  економізація і екологізація освіти; 

-  науковий експеримент при вивченні нового матеріалу;

-  застосування досягнень техніки (від діапозитивів, через фільми, магнітофони, телевізори  до  навчання з допомогою комп'ютерів, телепередачі та «Інтернет-системи», мультимедійні технології  тощо); 

- нові  підходи  до  формування  навчальних  планів. 

Основними  джерелами  і  складовими  частинами  інноваційних педагогічних технологій є:

1.  Соціальні перетворення і нове педагогічне мислення.

2.  Наука (педагогіка, психологія, соціологія тощо).

3.  Передовий перспективний досвід.

4.  Досвід минулого, вітчизняний і зарубіжний.

5.  Етнопедагогіка (народна педагогіка)

Впровадження інноваційних технологій вимагає від викладача: 

-  вивчення спеціальної літератури (додатково); 

-  аналізу педагогічного досвіду викладачів-новаторів; 

-  розробки плану запровадження нової техніки; 

-  оптимального  поєднання  гуманітарних, природничо-математичних та професійних знань.

Педагогічні  інновації,  що  використовуються  викладачами, можна поділити на:

-  навчальні;

-  виховні.

Розглянемо детальніше кожну з них.

  Навчальні  інновації  суттєво  поліпшують мотивацію вихованців до навчального процесу. Сюди відносяться:

- інтегроване навчання;

- технології групової навчальної діяльності;

- особистісно-орієнтоване навчання (для інклюзивної освіти);

- інформаційні технології навчання;

- інтерактивні технології ситуативного моделювання та дискусійних питань;

- проєктні технології. 

     Що  ж  стосується  виховних  інновацій, то під ними розуміють ті, що формують у дітей особистісні цінності у контексті із загальнолюдськими.

Основними є: 

- національне виховання;

- громадянське виховання;

- виховання духовно-ціннісних орієнтирів.

      Отже,  використання  сучасних  технологій  має  впроваджуватись  через реформування  системи  освіти,  розробка  нових  дидактичних  і  методичних концептуальних засад освіти. Важливою  умовою  використання  інформаційних  технологій  є реформування  системи  освіти,  розробка  нових  дидактичних  і  методичних концептуальних засад освіти.

Головними напрями впровадження інноваційних технологій являються:

-  створення  предметно-орієнтованих  та  навчально-інформаційних середовищ,  які  дають  можливість  використовувати  мультимедіа, системи гіпермедіа тощо;

-  освоєння  засобів  комунікації  (комп'ютерної  мережі,  телефонного, телевізійного, супутникового зв'язку для обміну інформацією);

- навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;

- розвиток дистанційної освіти.

Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки  теоретичне, скільки  прагматичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями».

На даний момент у практику увійшли наступні види технологій:

-  проєктні технології, тобто ті, що забезпечують інтеграцію знань і вмінь із різних видів діяльності;

-  ігрові технології, які формують навички розв'язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

-  інформаційно-комунікаційні технології;

Педагоги активно впроваджують наступні інноваційні технології:

- технологія розвивального навчання;

- інтерактивні методики, куди ми можемо віднести роботу в групах, метод проєктів,  «розумовий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові та ділові ігри, «велике  коло», «шкала думок», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», групова дискусія, взаємне навчання);

- технологія проблемного навчання;

- блочний метод викладання матеріалу;

У педагогічній практиці з'явилися нові форми занять:

- заняття-практикум;

- заняття-пошук;

- заняття-дискусія;

- заняття-мандрівка;

- заняття-панорама тощо;

     Отже, оскільки педагог є організатором освітнього процесу то його основною метою є пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, що спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу вихованців до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.

     Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно  інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичноїосвіти.

     Проте на даний час питання впровадження інноваційних технологій вимагає серйозного  науково-методичного підходу, який забезпечує роботу педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.

   ЩО ТАКЕ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ?

      Поняття «технологія» виникло у світовій педагогіці як протиставлення існуючому поняттю «метод». Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін «технологія» («технологія в освіті») набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття «технологія освіти» розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

     З початку 80-х рр. все більше вживається термін «педагогічні технології». У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.

     Отже, «інноваційні технології» - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому «педагогічні технології» пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

Практична лабораторія педагога.

«Дистанційне навчання – від теорії до практики. Робота з інтерактивними платформами»

(Classroom, Zoom, створення онлайн-конференції).

Підготувала:

ГОЛОВА Т/Г:  ВИХОВАТЕЛЬ ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ

КУЧЕРЕНКО О.Ю. 2020-2021 н.р. 

/Корпус №1/

Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів, батьків, в нашому випадку – вихователів. Пандемія внесла несподівані корективи і змусила всіх терміново опановувати цифрові інструменти й нові педагогічні підходи та методики.

Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, надихати й мотивувати дітей, давати раду технічним проблемам виявилось зовсім не просто.

Як визначено в наказі Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 “Про затвердження Положення про дистанційне навчання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 р. за № 703/23235, дистанційне навчання — це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що педагоги володіють технологіями дистанційного навчання.

Тому, сьогодні, хочу ознайомити Вас з загальними  принципами впорядкування дистанційної освіти, надам довідкову інформацію про інструменти та платформи, на яких можна вчити дистанційно.

Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будьякої освітньої спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу набуває особливої важливості.

Запроваджуючи дистанційне навчання, слід зважати не лише на наявність техніки і доступу до інтернету, а й на специфіку початкової, основної та старшої школи. Варто пам’ятати, що рівень сформованості самостійної роботи вихованців початкових класів нижчий, ніж у вихованців основної та старшої школи, тому організовувати роботу молодших школярів мають дорослі. Але йдеться саме про організацію навчального процесу вдома, а не про те, щоб виконувати завдання за дитину або викладати навчальний матеріал замість учителя.

Завдання педагогів нашого закладу — створити умови, щоб дитина могла навчатися вдома, завдання вчителів — навчати і давати зворотний зв’язок.

ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ.

Основні форми онлайн-комунікації.

Відеоконференція — це конференція в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час.

Форум — найпоширеніша форма спілкування у дистанційному навчанні. Кожний  форум присвячений певній проблемі або темі.

Чат — спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативної комунікації людей через інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-відео чат. Найбільш поширений—текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови в дистанційній формі є важливим моментом.

Блог — це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей.

Електронна пошта — це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео).

Анкетування — для поточного контролю в ході дистанційного навчання зручно використовувати різноманітні анкети. Анкета є достатньо гнучким інструментом, оскільки питання можна ставити безліччю різних способів.

Соціальні мережі, служби обміну миттєвими повідомленнями та мобільні застосунки на кшталт Viber дозволяють створювати закриті групи, спільноти, чати, вести обговорення тем, завдань, проблем, інформації.

Поширені веб-ресурси для дистанційного навчання

Платформа Moodle (https://moodle.org/) — безкоштовна відкрита система управління дистанційним навчанням. Дозволяє використовувати широкий  набір  інструментів  для освітньої взаємодії, надає можливість подавати навчальний матеріал у різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка; урок як сукупність веб-сторінок з можливим проміжним виконанням тестових завдань); здійснювати  тестування  та  опитування  школярів з використанням питань закритого (множинний вибір правильної відповіді та зіставлення) і відкритого типів; учні можуть виконувати завдання з можливістю пересилати відповідні файли. Крім того, система має широкий спектр інструментів моніторингу навчальної діяльності учнів, наприклад: щодо загального часу роботи учня/учениці з конкретним навчальним предметом, відповідними темами або складниками навчального матеріалу, загальної успішності учня/учениці або класу в процесі виконання тестових завданьтощо.

Платформа Google Classroom (https://classroom.google.com)— дозволяє організувати онлайн-навчання, використовуючи відео-текстову та графічну інформацію. Учитель має змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати результати виконання вправ, застосовувати різні форми оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування з учнями в режимі реального часу. Основним елементом Google Classroom є групи. Функціонально групи нагадують структурою форуми, оскільки вони дозволяють користувачам легко відправ- ляти повідомлення іншим користувачам. Також платформа дозволяє за допомогою Google-форм збирати відповіді учнів і потім проводити  автоматичне  оцінювання  результатів тестування.

Zoom (zoom.us/download) — сервіс для проведення відео- конференцій та онлайн-зустрічей. Для цього потрібно створити обліковий запис. Безкоштовна версія програми дозволяє проводити відеоконференцію тривалістю 40хвилин, однак на період пандемії сервіс зняв це обмеження.

Zoom підходить для індивідуальних та групових занять. Ко- ристувачі можуть використовувати додаток як на комп’ютері, так і на планшеті чи смартфоні. До відеоконференції може підключитися будь-який(а) користувач за посиланням або ідентифікатором конференції. Заняття можна запланувати заздалегідь, а також зробити посилання для постійних зустрічей у певний час. У платформу вбудована інтерактивна дошка, яку можна демонструвати учням. Крім того, є можливість легко й швидко перемикатися з демонстрації екрана на інтерактивну дошку.

Завантажити програму можна на офіційному сайті Zoom. Платформа доступна для операційних систем Windows, MacOS, Android та iOS і має плагін, який дозволяє використовувати Zoom прямо в браузерах Google Chrome та Mozilla Firefox.

Відеоконференції можна проводити також за допомогою Microsoft Teams, Google Meet, Skype тощо.

Classtime (https://www.classtime.com/uk/) — платформа для створення інтерактивних навчальних додатків, яка дозволяє вести аналітику навчального процесу і реалізовувати стратегії індивідуального  підходу.   Принцип роботи такий: учитель розробляє інтерактивний навчальний матеріал з певної теми, учні отримують доступ до навчального матеріалу і розпочинають роботу, вчитель у режимі реального часу відслідковує прогрес кожного учня/учениці.

LearningApps.org (LearningApps.org) — онлайн-сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з інтерактивною дошкою або як індивідуальні вправи для учнів. Дозволяє створювати вправи різних типів на різні теми. Тут можна створювати вправи для використання з інтерактивною дошкою.

Приклади реалізації комунікаційної структури за допомогою різних сервісів: Платформа Google Classroom, Zoom (див. додаток презантація)

ПОРАДИ ВИХОВАТЕЛЯМ:

Вихователям, яких замучили вчителі зі списком завдань і параграфів - спробуйте дати вчителю адекватну зворотну реакцію. Докладну, спокійну і доброзичливу.

Адекватна реакція має такий вигляд:

1. Подякуйте вчителю (це має бути найдовший абзац).
2. Розкажіть, як ви всі стараєтесь.
3. Поясніть, що його і ваші цілі збігаються.
4. Чітко і ясно сформулюйте, що ви б від нього хотіли, що б полегшило ваше життя і водночас допомогло б учителю чогось навчити і зайняти дитину і що б вона могла робити самостійно.
5. Знову подякуй

Виступ-презентація

"Технологія інтерактивного навчання під час занять самопідготовки"